Корінні українські прізвища можуть мати кілька варіантів закінчень — розповідаємо, які.
Прийнято думати, що прямо вказує на українські прізвища закінчення на «- ко». Наприклад, Петренко, Іваненко, Бондаренко тощо. Це, дійсно, так, але не завжди. Насправді корінні українські прізвища можуть мати й інші закінчення та навіть форму — розповідаємо, як це визначити.
Раніше ми також розповідали, які найпоширеніші прізвища в Україні — можна пошукати своє.
Які прізвища суто українські — як визначити за закінченням
Закінчення прізвища «- ко» та «- енко» — одне з дуже поширених в Україні. Саме за цією ознакою найчастіше й можна визначити українську національність — наприклад, Мірошниченко, Костенко, Павленко та інші.
Закінчення «- ко» і «- енко» трансформувалися з більш ранніх родових імен і позначали, що це син (або дочка) певної людини. Наприклад:
- син або дочка Василя — це Василенко;
- син Грицька — Гриценко;
- коваля — Коваленко;
- мірошника — Мірошниченко тощо.
Водночас говорити про те, що прізвища на «- ко» та «- енко» суперпопулярні в Україні — неправильно. Виявляється, найвищий їхній показник у Чернігівській області — 30%, а у Львівській їх лише 4%. Хоча, якщо брати загалом по Україні, то переважають саме на «- ко».
Друга ознака, за якою можна впізнати корінного українця, — це закінчення прізвища «- юк» та «- ук». Наприклад, Бойчук, Кондратюк, Марчук тощо.
Ці закінчення, а правильніше сказати, суфікси, є рівноважними із закінченнями на «- ко». Таке чергування звуків утворилося через різні закінчення основ, до яких приєднувався суфікс, що був найбільш милозвучний.
У Волинській, Рівненській та Житомирській областях мешкає близько 30% носіїв таких імен. Зустрічаються вони по всій території України, але найменше їх — у Сумській області, лише 1,3%.
На третьому місці — українські прізвища на «-ський», «-цький», «-зький». Заведено думати, що такі закінчення свідчать про польське походження, але це не так. Вони є в багатьох слов’янських народів, а вирізняє їх саме географічне походження: наприклад, Уманський — з Умані, Черкаський — з Черкас, Ніжинський — з Ніжина і т.д.
Найпоширеніші подібні імена в Миколаївській області, найменше їх (що трохи дивно) — у Закарпатській.
І, нарешті, є також прізвища-імена — тобто, ті, які є іменниками . Серед таких — Лелека, Куниця, Ворона, Дуб тощо. Вони більш-менш рівномірно поширені в Україні, трохи більше — у Закарпатській та Полтавській областях.