Це просто свято! Наші сьогодні зробили нeймовiрнe на авдіївському напрямку, це все змінює!

Росіяни намагаються відтіснити українських захисників від нещодавно захопленої Авдіївки.

На Авдіївському напрямку окупанти просунулись у Сєверному та східніше Орлівки. Росіяни скидають десятки авіабомб на довколишні селища, намагаючись відтіснити українські війська від нещодавно захопленої Авдіївки. Стрільці 53-ї окремої механізованої бригади, які прикривали відхід українських підрозділів з міста, тепер стоять на позиціях на Авдіївському напрямку. А медики, попри щільні артилерійські обстріли запалювальними боєприпасами, витягують поранених з поля бою.

Про те, що відбувається на найгарячішій ділянці фронту, йдеться у репортажі з передової знімальної групи кореспондентки ТСН Маргарити Потапової.Play Video

Українські бійці палять ворожу техніку та знищують окупантів, які після захоплення Авдіївки намагаються просунутися далі. Серед них — боєць із позивним “Блогер”, озброєний ПТУРом.

“Тепер, коли російські війська зайшли в Авдіївку, дуже щільно працюємо. Але і вони по нас — також. Закидають снарядами танчики, постійно працюють “Гради”, ракети, заїжджає техніка, заходить піхота. Це все ми стараємося ліквідувати, а от проти ракет — складно, працюють з відстані”, – розповідає він.

У стабілізаційному пункті на Авдіївському напрямку бойові медики 53-ї бригади рятують бійців з рваними ранами кінцівок та проникаючими пораненнями легень.

Евакуація під авіаударами – це надскладне завдання, зізнаються вони. “Чи вдень, чи вночі — важко пересуватися. Йде безперервний обстріл”, – розповідає бойовий медик Сашко із позивним “Лівсі”.

24 лютого буде рівно два роки, як він на фронті. Аспірант історичного факультету родом з окупованого росіянами Енергодару – один з тих, хто своїми діями творить історію сучасної російсько-української війни.

“Сусід розбудив. Після його фрази, що Росія пішла в наступ — встав, зібрався, пішов у військкомат”, – пригадує він початок повномасштабного вторгнення.

Боєць стрілецького батальйону з позивним “Фішер” – один з тих, хто прикривав вихід українських підрозділів з міста, яке росіяни штурмували з жовтня минулого року. Найскладнішими називає моменти, коли через роботу ворожих засобів РЕБ зникав звʼязок з командуванням та побратимами.

“Коли йде підрозділ, нам дають команду, що йде дружній підрозділ. А коли немає команди – ми не знаємо, чи це друзі чи ні. Тому тут було складніше. Але була команда, що позаду будуть тільки друзі, тому ми були більш менш спокійні”, – пригадує він.

Тепер “Фішер” разом з побратимами стримує ворожу навалу на Авдіївському напрямку. Аби росіяни не могли просунутись в сусідні села, від яких вже залишились самі руїни.

Стрілець Руслан з позивним “Гімлі” у війську півроку. Він родом з Донеччини, саме з Авдіївки, жив в районі “Хімік”. Пів року тому йому вдалося вмовити рідних полишити рідне місто. Каже, що від Авдіївки вже нічого не залишилось. І це для бійця мотивація бити російського ворога на українській землі.

“Шкода своє місто, коли спостерігаєш, як його бомблять. Коли ракети прилітають кожен день і не по одній. Ворог давить і в нього – техніка і зброя, і боєприпаси… Але триматись будемо до останнього. Скільки є змога, стільки будемо триматися”, – запевнив “Гімлі”.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *