Вперше після двох років ведення повномасштабної війни в Україні, балтійські країни настільки гостро відчувають зростаючу загрозу можливого вторгнення Росії на свої території. З цієї причини ЗС цих країн вже піднімають армію на кордоні на основі українського досвіду, адже Путін може «ступити своєю ногою» на їхню територію шляхом введення військ у будь-який момент.
За інформацією видання, країни Балтії проводять аналіз дій Росії в Україні та постійно залишаються на зв’язку з президентом Зеленським. У відомостях вказується, що «російська система мінних полів, дротів і траншей влітку 2023 року ефективно заважала просуванню Збройних Сил України.»
Враховуючи це, зʼявилась ідея щодо використання економічно доступних протитанкових та протипіхотних мін, які могли б уповільнити передову техніку Росії у випадку її можливого наступу на країни Балтії, забезпечуючи час для реагування військ НАТО. Однак, варто відзначити, що це також несе загрозу для майбутніх поколінь, оскільки після завершення бойових дій цивільні особи можуть стикатися з нерозірваними вибуховими пристроями.
Уряди країн Балтії нещодавно домовилися про створення скоординованої системи бункерів та укріплень через побоювання можливої російської атаки. Вони назвали цю систему Балтійською лінією оборони.
До недавнього часу більша частина кордону між Росією та країнами Балтії складалася з пологих полів та відкритого соснового лісу. У 2022 році ці держави стали будувати паркани, щоб стримувати мігрантів, яких Кремль надсилав для дестабілізації європейських сусідів.
Тепер цей кордон має стати набагато більш мілітаризованим. Планується встановлення датчиків та фізичних перешкод для блокування танків та інших транспортних засобів. Також заплановані інвестиції в арсенал протитанкових мін та мін з дистанційним підривом на випадок російської агресії.
У контексті даної обстановки політичні лідери Латвії, Естонії та Литви в останній час обговорюють можливий вихід із міжнародної конвенції, що обмежує використання протипіхотних мін. Глава Міністерства оборони Латвії, Андріс Спрудс, взяв на себе ініціативу перевірити можливість виходу з цього договору та оцінити його доцільність.
Мета полягає в тому, щоб усі ми зміцнювали нашу обороноздатність, робили все, щоб наш кордон захищав. Ми повинні захищати свою територію з першого дюйма, – пояснив він.
Варто зазначити, що наразі жодна країна Балтії не планує виходити з договору. Латвія готова використовувати протитанкові міни, які не заборонені Оттавською конвенцією. Ця угода також не забороняє менші дистанційно керовані міни. Естонія встановила у лісах та на приватних угіддях бетонні блоки та протитанкові надовби, відомі як «зуби дракона».
Паралельно, Естонія розробляє план будівництва 600 невеликих, але міцно збудованих бункерів вздовж кордону з Росією, в той час як Латвія та Литва висловлюють намір побудувати ще більше подібних споруд. Кожен з цих бункерів буде призначений для приміщення приблизно 10 солдатів та здатний витримати артилерійський обстріл. Поруч розміщуватимуться склади з броєприпасами та додатковими установками для захисту, розповів заступник секретаря уряду Естонії з питань готовності до оборони Сьюзен Ліллевалі.
Підготовка наразі триває з великою швидкістю, керуючись побоюваннями, що Кремль може звернути свою увагу на країни Балтії після України.