Перестановки в оборонному відомстві РФ спрямовані на продовження конфлікту в Україні.
На третій рік війни Володимир Путін змінив міністра оборони, щоб досягти зовсім іншої місії в Україні: змусити скрипучу російську військову машину працювати так довго, як це буде потрібно, пише Financial Times.
Зазначається, що несподіваний переворот у Кремлі цими вихідними, в результаті якого економічний технократ очолив військові зусилля, свідчить про те, що Путін зробив ставку на те, що російський військово-промисловий комплекс переживе Україну та її західних прихильників.
«Путін нарешті зрозумів, що війна вступила в нову фазу, фазу битви за ресурси. … за те, у кого їх більше і чиї ланцюги постачання краще організовані», – сказав Олексій Венедиктов, журналіст і редактор радіостанції «Ехо Москви».
Путін доручив новому міністру оборони Андрію Бєлоусову наглядати за рекордними для Росії витратами на оборону в 10,8 трлн рублів (117,2 млрд доларів), які, за словами Кремля, потребують цивільного керівника, щоб «відповідати динаміці поточного моменту».
Це момент, коли Росія отримала перевагу. Її війська просунулися вперед на сході Донбасу і загрожують проривом у Харківській області: «Щоб здійснити таку зміну варти посеред наступу, треба бути дуже впевненим у собі», – сказала російський політолог Катерина Шульман.
За словами журналістів, оголошуючи про призначення Бєлоусова, Кремль дав зрозуміти, що він зосередиться на розбудові російського оборонного сектору, де заводи працюють у кілька змін, щоб збільшити виробництво зброї та боєприпасів у кілька разів. Зміни, зроблені після приведення Путіна до присяги на п’ятий термін, який продовжить його правління щонайменше до 2030 року, є частиною нових призначень, що вказують на першочергове значення оборонного сектору для бачення Кремлем шляхів перемоги у війні.
Автори підкреслюють, що незважаючи на тріумфальні заяви Кремля про те, що збройові заводи працюють цілодобово, в останні місяці з’явилися ознаки серйозних розривів у російському оборонному виробництві. Інтенсивність обстрілів з боку Росії, хоча вона все ще набагато вища, ніж з боку України, також знизилася з 60 000 снарядів на день у першому півріччі війни до 10 000 на сьогодні. Міністерство зношує артилерійські стволи швидше, ніж виготовляє нові, і визнало, що може виробляти лише половину снарядів, необхідних для серйозного прориву.
Один високопоставлений західний чиновник сказав, що головним висновком є те, що Росія налаштована на довгострокову розбудову військово-промислового комплексу країни. «Шойгу хотів сам керувати армією, але його амбіції стали на заваді. У Бєлоусова немає амбіцій командувати військами», – вказав колишній високопоставлений кремлівський чиновник.
Минулого місяця російські спецслужби заарештували Тимура Іванова, одного з найближчих помічників Шойгу і заступника міністра оборони, відповідального за будівництво. Цей крок був широко витлумачений як удар по Шойгу і визнання того, що Москва погано контролює, як витрачається її зростаюче військове фінансування.
Більш важливим мотивом для Путіна, однак, могло бути бажання послабити Шойгу, а можливо, і Миколи Патрушева, якого відсторонили від посади секретаря Ради безпеки – двох важковаговиків, кожен з яких має свої власні клани і свити. «Можливо, вони обидва мали плани на неминучу постпутінську епоху. Пізні персоналістичні автократії бояться таких речей», – сказала Шульман.
Кадрові зміни в РФ
Раніше УНІАН писав, що для Володимира Путіна призначення нового міністра оборони є новим будівельним матеріалом для ведення тривалої війни. Економіст Андрій Бєлоусов вперше з’явившись на публіці в ролі голови Міноборони, говорив про бюрократію, а не про поле бою.