«До Дня журналіста українські воєнні кореспонденти отримали «подарунок». Колишня речниця ОК «Південь» Наталя Гуменюк, яка потужно і незламно обмежувала роботу преси на цьому відтинку фронту, повернулась на роботу у відділ комунікацій. Поки не на публічну роботу, але сам факт її повернення після скандалів свідчить, що бани на зйомку будуть і надалі», — пише журналістка Марина Данилюк-Ярмолаєва у своїй колонці, передають Патріоти України, та продовжує:
«Чому знімати те, що відбувається на Чорному морі, на Херсонщині та Миколаївщині важливо? Через обмеження роботи військових журналістів Україна різко зникла зі шпальт світових ЗМІ. Саме тому іноземці часто питають: «так, а що там війна в Україні, ще не завершилась?» або «а нащо вам ще давати грошей на війну, якщо ви нездатні відвоювати більше?» Такі суспільні настрої в західних країнах-партнерах напряму впливають на те, чи виділять їх уряди більше ППО. А ще на умови, з якими Україна сяде за стіл переговорів із Росією.
Проблеми преси із Наталею Гуменюк почались давно. Ще зі звільнення Херсону. Коли під приводом «безпеки та піклування про журналістів» пресу не пустили відзняти історичні кадри. Насправді ЗМІ пустили за кілька днів аби зняти потужний піар Офісу президента. Однак факт лишився дуже сумний — ми належним чином не зафіксували для історії звільнення Херсону. Для нащадків лишаться лише тіктоки поганої якості, зняті в сумбурі на приватні мобільні телефони перших піхотинців. Враховуючи сили та ресурси, які були залучені до звільнення українського міста — то було вкрай несправедливо.
Уже сім довгих місяців ідуть бої за Кринки на лівому березі Херсонщини. Наші морпіхи мають один із найскладніших напрямків — і варто це показувати усьому світу. Аби в учасників Саміту миру у Швейцарії, чи в Байдена, чи в Шольца не було ілюзій, що ми нація кукурудзяних терпіл, які не хочуть кордонів 1991 року та поразки Росії на полі бою.
Жодне інтервʼю не на живій натурі — з потом, кровʼю, слізьми та постійними обстрілами — не передасть усіх труднощів. Це експортні історії, які мали бути на передовицях топових ЗМІ. А ще гірше, що можна не встигнути на інтервʼю з героями. Щобільше — через відсутність притомних репортажів з Кринок чимало українців впевнені, що там уже всі загинули й росіяни сидять на наших позиціях.
Які були претензії до ОК «Південь»?
Ось лише кілька кейсів від досвідчених воєнних кореспондентів. Якраз за зйомку звільнення Херсону й оперативне фото вояка з квітами — абсурдно позбавляли акредитації фотокора «Української правди». Бо фото треба було викласти 14 листопада — в день приїзду до міста президента.
Саме з діяльністю Гуменюк журналісти повʼязують створення штучної червоної зони, яка забороняла пресі знімати кадри з передової. Ці приписи стали причиною того, що наші ЗМІ не зняли оперативно підрив росіянами Каховської ГЕС. Тому світ по суті не помітив трагедії, яка вбила наших людей в окупації, затопила нещасний Херсон і зірвала початковий план контрнаступу літа 2023.
Як пані Наталя Гуменюк відмовлялась працювати із кореспондентами, які готували розлогі репортажі для Washington Post — топового видання, яке точно читають і Байден і Трамп, розказує репортерка Каміла Грабчук.
Перевищення службових обовʼязків та банальна пихатість ексречниці ОК «Південь» змусила 150 медійників обʼєднатися і написати лист до міністра оборони Рустема Умерова зробити щось із цією жінкою. І врешті поміняти Гуменюк на когось більш адекватного.
Що ж ми бачимо натомість? Замість звільнення та бану на професію колишня керівниця Об’єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк навпаки пішла на… підвищення. Саме так. Згідно з розписом нова посада — вищого рангу, аніж та, яку військова обіймала раніше.
Злі язики подейкують, що на покращену посаду пані Наталю просунула ексзаступниця міністра оборони Ганна Маляр, яка наразі опікується комунікаціями головкома Олександра Сирського. Вони буцімто приятельки.
Сама Гуменюк поки не знає деталей свого нового призначення та майбутні повноваження. В коментарі «Детектору медіа» вона сказала: «Я дізналася про це тільки ці сторінки СтратКому і деталей я поки що ніяких не знаю», — сказала Гуменюк.
Тож може вийти так, що скандальна речниця вже може ніколи не пояснювати свої дії та рішення журналістам. Вона просто перестане брати слухавку та відповідати на повідомлення.
Тому ми далі будемо програвати інформаційну війну Росії й утверджувати українців, що ми нікчемні лузери, які буцімто не вміють воювати. А Захід отримає викривлену картинку того, що у нас на південному відтинку все спокійно і втрата левової частини територій — то дрібниця. Аби перестали стріляти й можна було продавати кукурудзу Африці. З такими стратегіями та комунікаціями точно не виграють ключові війни та не входять в історію».