Частково зруйнована одна з будівель Інституту звʼязку, багато людей опинилися під завалами. Проміжок між тривогою і прильотом був настільки коротким, що люди не встигли добігти до бомбосховища.

Російські загарбницькі війська завдали двома балістичними ракетами удару по навчальному закладу у Полтаві, внаслідок чого наразі вже відомо про понад 40 загиблих і 180 поранених.

Про це президент Володимир Зеленський повідомив у Telegram. Глава держави зазначив, що отримав попередні доповіді щодо російського удару по Полтаві.

«За наявною зараз інформацією, дві балістичні ракети. Влучання по території навчального закладу і сусідньої лікарні. Була частково зруйнована одна з будівель Інституту звʼязку. Люди опинилися під завалами. Багатьох вдалося врятувати. Більш ніж 180 людей поранені. На жаль, багато загиблих. Станом на цей час відомо про 41 загиблого. Мої співчуття всім рідним та близьким», — наголосив Зеленський.

Президент доручив провести повне та оперативне розслідування всіх обставин того, що сталося.

«Залучені всі необхідні служби до рятувальної операції. Я вдячний кожному й кожній, хто з перших хвилин після влучання допомагає людям, хто рятує життя», — додав Зеленський.

Як запевняє Зеленський, російська наволоч обов’язково відповість за цей удар. «І ми знову й знову кажемо всім у світі, хто має силу, щоб зупинити цей терор: системи ППО та ракети до них потрібні в Україні, а не десь на складі. Далекобійні удари, які можуть захистити від російського терору, необхідні зараз, а не колись потім. Кожен день зволікання – це, на жаль, загибель людей. Вічна пам’ять усім, чиї життя забрані Росією!», — заявив президент.

Як повідомляють у Міністерстві оборони в Telegram, часовий проміжок між тривогою і прильотом смертельних балістичних ракет був настільки коротким, що застав людей в момент евакуації до бомбосховища.

«Частково зруйнована одна з будівель інституту, багато людей опинились під завалами. Завдяки злагодженій роботі рятувальників та медиків вдалося врятувати 25 осіб, з яких 11 деблоковано з-під завалів», — йдеться у повідомленні.

Водночас, наразі рятувальники продовжують роботу.

Як повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, поблизу місця влучання розташований житловий масив. «У багатоповерхівках ударною хвилею вибило скління, пошкоджено фасади», — зазначив Клименко.

За його словами, поліція проводить поквартирний обхід — перевіряють, чи немає постраждалих. Вже зафіксовано під сотню заяв про пошкоджене майно.

Крім того, у Полтавській області відзавтра оголошено триденну жалобу в памʼять про загиблих через російський ракетний удар.

Удари окупантів по Україні

Під час комбінованого удару по Києву вранці 2 вересня російські війська застосували зенітну ракету типу 48Н6ДМ від комплексу С-400 у режимі «земля-земля». 

У ніч на 2 вересня російські окупанти завдали ракетного удару по Київській, Сумській та Харківській областях, застосувавши балістичні, крилаті та зенітні керовані ракети, також атакували ударними БПЛА. Росіяни запустили по Україні 4 зенітні керовані ракети С-300/С-400 з Бєлгородської області.

Вас також можуть зацікавити новини:

«Нелюдські умови життя»: артилеристка «Відьма» розповіла про особливості служби

За її словами, доводиться навчатись новим прийомам, кожен бойовий виїзд – абсолютно інакший та складніший.

Командир батальйонної артилерії 241-ї бригади Сил ТрО ЗСУ Ольга Бігарь на псевдо «Відьма» каже військова служба – це самовідданість і постійна аскеза. Бійцям доводиться призвичаюватись до «нелюдських умов життя».

«Мені складно порахувати, скільки часу за ці роки ми перебували не в бойових діях. Тому що у нас дуже активний батальйон, і ми завжди виконуємо завдання на складних, гарячих ділянках. Три ротації ми працювали під Бахмутом – з різних флангів і безпосередньо в ньому, на ділянці біля Кліщіївки. Зараз ми знаходимось на іншому напрямку. Але завдання у нас щоразу стоять цікаві – справжні челенджі», — розповіла вона «Новинарні».

За її словами, з кожним виїздом доводиться навчатись новим прийомам і пристосовуватись до бойових дій, кожен виїзд – абсолютно інакший, а задачі перед військовими ставляться складніші й складніші.

Як каже Ольга, служба – це про самовідданість, аскези, вміння вгамувати свої емоції й охолодити свій розум, також — про дружбу й побратимство на війні.

«Пригадую Бахмут. Зима. Це мій другий день народження і новий рік в боях. Я живу в підвалі командного пункту і роблю вилазки на вогневі позиції до свого особового складу. Тоді були важкі бої, б/к не вистачало, інтенсивність стрільби висока. Видимість погана, спостереження слабке. Я вся на нервах – їсти й спати не можу. Четверту добу йдуть штурми, і я керую вогнем. І тільки посестра з суміжної бригади знає, як мені важко морально», — пригадує Відьма.

При цьому, за словами жінки, попри обстріли, її подруга – психолог, капітан ЗСУ — із собакою Балу та «крафтовим пиріжком» із заправки пройшла 17 км, щоб підняти Відьмі бойовий дух.

«Бо вона знає, як я люблю собак, і що такий смаколик, як пиріжечок, я точно не знайду під Бахмутом. Ми посиділи пів годинки разом, і стало так добре! Тоді ми змогли розвалити  нашою гарматою ще одну точку зосередження ворога», — розповіла Бігарь.

Вона констатує, що нинішня війна хоч і дуже динамічна, але все ж таки нагадує період Першої світової.

«Бойові дії, які ми ведемо, ближчі до позиційної війни, до рівності сторін у технічних можливостях і в доступі до технологічних інновацій: у нас щось з’являється, у росіян – натомість щось інше. І це постійні перегони озброєння та технологій. Росія має більший ресурс людський, а в нас він компенсується західними зразками озброєння. У безпілотних системах ми були попереду – Росія теж у цьому вирівнялася», — каже Бігарь.

Вона додає, що зараз уже йдеться про покращення систем боротьби з безпілотниками. За її словами, сучасна війна дуже складна, бо йде на виснаження, а тому потрібна не лише перевага в техніці, а інтелект, військовий хист та хитрість. Та, коли грамотно, правильно, застосовуються інтелектуальні ресурси, технічні можливості, то ситуація на фронті більш-менш стабільна.

За словами артилеристки, робота в районі бойових дій – постійне виснаження, та звикання організму до навантажень, і накопичення втоми.

«Щоразу тобі здається, що твій крайній виїзд був важчий за попередній. Що те, що відбувалося з вами саме в цю ротацію, саме під час цієї операції, – це було щось найскладніше у твоєму житті. Коли ти потім приїжджаєш на іншу ділянку фронту, тобі здається, що раніше були «квіточки», а зараз починаються «ягідки», — визнає жінка.

Водночас військовим доводиться призвичаюватись до цих «нелюдських умов життя». Зокрема, звикаєш до того, що не завжди можеш помитися, поспати, поїсти, що вихідних немає взагалі, як і нормованого робочого дня.

«Ти звикаєш жити у бліндажах і підвалах – із блохами, клопами, щурами. Ти вкочуєшся у цей процес, і він стає частиною твого життя, твоїм ритмом. І якщо, наприклад, раніше мені здавалося, що можливість виїхати раз на чотири дні на тимчасовий пункт дислокації – це дуже важко, то зараз я, наприклад, взагалі не маю такої можливості – я весь час живу там, де й працюю», — розповіла Бігарь.

Вона додає, що, коли призвичаюєшся жити в цьому ключі, уже досить складно оцінювати: як воно, коли нормально, тому що військовому вже не потрібно нічого іншого — просто починаєш це любити.

Ольга зізнається: буває, звісно, відчуття, що внутрішній ресурс закінчується.

«Всі ми живі люди. І в кожного трапляються дні, коли настрою геть немає. Коли на фронті йде щось не так: штурми, штурми, штурми – важко. Недосипаєш, недоїдаєш, не отримуєш того, чого хотів. А потім – бах, маленька перемога. І вже все, настрій покращується, вже є ресурси для того, щоб рухатися далі», – каже Бігарь.

Війна в Україні — шлях «Відьми»

Командир батальйонної артилерії 241-ї бригади Сил ТрО ЗСУ Ольга Бігарь на псевдо «Відьма» також розповіла, як їй суттєво додало мотивації воювати нещодавнє відрядження в Західну Європу на одну з найбільших військових баз НАТО. Там вона побачила, як військові партнери ставляться до українських колег, як поважають їх досвід і охоче діляться своїм.  Жінка працювала безпосередньо за своїм напрямком – артилерія, керування вогнем. Знайомилася з новими зразками озброєння, вивчала нові дисципліни для себе.